Спецпроект

У столичному музеї показують ширми з гранатами і оголеними дівчатами. ФОТО

На цьому тижні в Музеї історії Києва представили нову виставку "Art & Wood". Це практичні, побутові арт-об'єкти - стільці, ширми, скрині, які розписали українські митці.

Про це пише gazeta.ua.

Проект стартував рік тому. "З кожним із художників ми обговорювали, кому з яким об'єктом цікаво працювати, - розповідає про задум виставки Маріанна Джулай, куратор проекту" Art & Wood ". - Я розробила основні ескізи побутових речей - стільців, ширм, столиків, тумбочок, ящиків. Замовили їх у столярній майстерні. Це прості дерев'яні меблі класичних форм ".

фото Олексій Белюсенко

Далі художники на свій смак їх оформляли. Крім ширм, стільців і скринь на виставці показують авторську кераміку, живопис, графіку. Сам проект - це експеримент на грані мистецтва і дизайну. Тут можна побачити мінімалістичні, функціональні стільці і ширми з пластинками. Або розписані пейзажами або декоровані під телевізор скріни, розмальовані торшери і футуристичні скульптури.

"Всі художники дуже не схожі один на одного. Наприклад, Алла Жмайло зробила в ширмі невеликі дірочки і через них нанизувала з тонкої соломи мереживні візерунки. Ширма Олексія Белюсенко із зображеннями оголених дівчат. Дуже витончена робота. Є і дуже "соковита" за кольором - ширма з гранатами. Зроблена в істинно грузинському колориті", - додає Маріанна Джулай.

фото Олексій Белюсенко

У виставці взяли участь 19 художників: Марта Базак, Олексій Белюсенко, Леонід Бернат, Груша (Григорій Столбченко), Ігор Єлісєєв, Ірина Єремєєва, Алла Жмайло, Неллі Ісупова, Сергій Козак, Надія Козак, Тетяна Кисельова, Олексій Малих, Оксана Попінової, Олена Придувалова, Тетяна Рубльова, Іван Семесюк, Борис Фірцак, Давид Шарашидзе.

Тут показують роботи з попередньої колекції і зовсім нові, створені спеціально для цієї виставки.
Музей знаходиться по вулиці Богдана Хмельницького, 7. Виставка триватиме до 14 грудня.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.