Спецпроект

Музей алкоголю відкрився у Стокгольмі

У Стокгольмі відкрився Музей алкоголю (Spiritmuseum). Це не нудна експозиція про історію бражництва в країні, а інтерактивний музей, який переносить відвідувача в світ шведської глибинки.

Про це пише gastronom.ru.

Кімнати музею відображають зміну пір року. Перед відвідуванням кожної з них можна випити відповідний напій. У Весняному залі це апельсиновий лікер, в Літньому - з бузини, кроповий і кминний, а в Осінньому - полиновий. В якості музичного супроводу звучать шведські застільні пісні.

На другому поверсі знаходиться похмільна кімната. Там відвідувачі чують, як якась жінка з похмілля розмовляє сама з собою, лає себе за вчорашню пиятику, після чого її нудить.

При музеї працює бар.

Музей алкоголю знаходиться на острові Юргорден (Djurgården) і працює щоденно з 10.00 до 17.00 (влітку - до 18:00), а по середах - з 10.00 до 20.00.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.