Спецпроект

У Сімферополі відкриють "Музей української вишивки" імені Віри Роїк

У Сімферополі на базі Кримського етнографічного музею 14 грудня відбудеться відкриття Музею української вишивки імені Віри Роїк.

Про це пише Крымское информационное агентство з посиланням на прес-службу Міністерства культури АР Крим. 

Музей задуманий в рамках програми створення нових експозиційних брендів на основі зібраних колекцій і включає три виставкові майданчики. У тому числі: меморіальну кімнату Віри Роїк, яка ознайомить з біографією, творчістю і громадською діяльністю майстрині, змінну експозицію робіт сучасних кримських вишивальниць - учениць Віри Роїк та майстринь вишивки в різних техніках та матеріалах, а також зал "Історії української вишивки", де вперше буде показано весь процес старовинного виробництва тканини в домашніх умовах і перетворення її у готовий виріб.

При цьому на базі музею будуть проводитися заняття зі студентами-істориками, дизайнерами, етнографами, а також організовані майстер-класи з навчання вишивці та обміну досвідом.

Постанову про створення Музею української вишивки імені Героя України, заслуженого майстра народної творчості України Віри Роїк було прийнято на пленарному засіданні сесії Верховної Ради Криму 18 травня 2011 року.

Віра Роїк (1911-2010) - народилася в Полтавській області. У Криму жила з 1952 року. Була відомою збирачкою і берегинею народної вишивки, членом різних організацій, вишивальниця. Роботи Віри Роїк експонуються в 40 музеях різних країн світу.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.