Спецпроект

МУЗЕЙ СТУСА ПЕРЕЇЗДИТЬ ІЗ ГОРЛОВКИ У ДОНЕЦЬК

20 грудня в Донецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Крупської урочисто відкриється літературний музей Василя Стуса.

Про це пише 062.ua.

Приміщення, де буде розміщуватися музей українського поета-правозахисника, об'єднало дві експозиції - Тараса Шевченка і Василя Стуса.

Основою колекції будуть експонати Донбаського історико-літературного музею Стуса: його листи, фотографії, особисті речі поета. Безумовно, особливе місце в експозиції займає друкована спадщина поета. Крім цього, в музеї будуть виставлені видання досліджень літературознавців, наукові статті, твори письменників кола Стуса.

На церемонії відкриття музею очікується присутність сина поета Дмитра Стуса, директора Національного музею Тараса Шевченка та сестри Марії Стус, а також соратників і друзів українського правозахисника.

Раніше музей Стуса розміщувався в Горлівці, де поет працював педагогом в одній з місцевих шкіл. Завідував музеєм ентузіаст Олег Федоров, який, до речі, також був його організатором. Але в минулому році чоловік заявив про істотне погіршення здоров'я і попросив обласну владу прийняти на баланс його дітище. 

Музей отримає бюджетне фінансування.

Василь Стус з'явився на світ 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Вінницької області. Його родина збідніла під час колективізації і перебралася в Донецьку область.

Все життя Стус активно боровся проти реставрації культу особи за що неодноразово був судимий. 12 січня 1972 він був заарештований з низкою інших українських дисидентів. Суд засудив його до п'яти років табірного ув'язнення в Мордовії та двох років заслання в Магаданській області.

На початку 1980 року правозахисника знову затримали: на цей раз він отримав 10 років примусових робіт і 5 років заслання.

Помер 4 вересня 1985 року. Після його смерті вірші та переклади, написані ним в останні роки, родичам не повернули.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.