Спецпроект

МУЗЕЙ СТУСА ПЕРЕЇЗДИТЬ ІЗ ГОРЛОВКИ У ДОНЕЦЬК

20 грудня в Донецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Крупської урочисто відкриється літературний музей Василя Стуса.

Про це пише 062.ua.

Приміщення, де буде розміщуватися музей українського поета-правозахисника, об'єднало дві експозиції - Тараса Шевченка і Василя Стуса.

Основою колекції будуть експонати Донбаського історико-літературного музею Стуса: його листи, фотографії, особисті речі поета. Безумовно, особливе місце в експозиції займає друкована спадщина поета. Крім цього, в музеї будуть виставлені видання досліджень літературознавців, наукові статті, твори письменників кола Стуса.

На церемонії відкриття музею очікується присутність сина поета Дмитра Стуса, директора Національного музею Тараса Шевченка та сестри Марії Стус, а також соратників і друзів українського правозахисника.

Раніше музей Стуса розміщувався в Горлівці, де поет працював педагогом в одній з місцевих шкіл. Завідував музеєм ентузіаст Олег Федоров, який, до речі, також був його організатором. Але в минулому році чоловік заявив про істотне погіршення здоров'я і попросив обласну владу прийняти на баланс його дітище. 

Музей отримає бюджетне фінансування.

Василь Стус з'явився на світ 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Вінницької області. Його родина збідніла під час колективізації і перебралася в Донецьку область.

Все життя Стус активно боровся проти реставрації культу особи за що неодноразово був судимий. 12 січня 1972 він був заарештований з низкою інших українських дисидентів. Суд засудив його до п'яти років табірного ув'язнення в Мордовії та двох років заслання в Магаданській області.

На початку 1980 року правозахисника знову затримали: на цей раз він отримав 10 років примусових робіт і 5 років заслання.

Помер 4 вересня 1985 року. Після його смерті вірші та переклади, написані ним в останні роки, родичам не повернули.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.