Спецпроект

Музей Арктики і Антарктики в Петербурзі не хоче віддавати будівлю РПЦ

Керівництво музею висловило свою неготовність задовольнити раптову вимогу РПЦ повернути будівлю колишнього Микільського храму в своє відання.

Про це пише metronews.ru.

Директор музею Арктики і Антарктики Санкт-Петербурга Віктор Боярський заявив, що дирекція музею нікому віддавати нічого не буде на тих умовах, які існують зараз.

Нагадаємо, що на розгляд Комітету з міського майна, Російська Православна Церква направила 52 заяви з метою повернення будівель, які колись належали їм, відібраних після революції. Серед іншого в список потрапив музей Арктики і Антарктики, колишня церква Святого Миколая.

Між тим, як зазначає Віктор Боярський, будівля музею знаходиться у федеральній власності, а не міській, у комітет з якої РПЦ подавало заявку. Таким чином, міська влада не може вирішувати долю згаданого будинку.

Директор музею також підкреслив, що, в будь-якому випадку, не готовий віддавати нікому будівлю, якщо для музею не запропонують ніякої альтернативи.

"Ми працюємо тут 75 років. Ми також займаємося вихованням молоді. Адже у нас в країні не тільки РПЦ може цим займатися", - підкреслив Віктор Боярський.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.