Спецпроект

Музей Арктики і Антарктики в Петербурзі не хоче віддавати будівлю РПЦ

Керівництво музею висловило свою неготовність задовольнити раптову вимогу РПЦ повернути будівлю колишнього Микільського храму в своє відання.

Про це пише metronews.ru.

Директор музею Арктики і Антарктики Санкт-Петербурга Віктор Боярський заявив, що дирекція музею нікому віддавати нічого не буде на тих умовах, які існують зараз.

Нагадаємо, що на розгляд Комітету з міського майна, Російська Православна Церква направила 52 заяви з метою повернення будівель, які колись належали їм, відібраних після революції. Серед іншого в список потрапив музей Арктики і Антарктики, колишня церква Святого Миколая.

Між тим, як зазначає Віктор Боярський, будівля музею знаходиться у федеральній власності, а не міській, у комітет з якої РПЦ подавало заявку. Таким чином, міська влада не може вирішувати долю згаданого будинку.

Директор музею також підкреслив, що, в будь-якому випадку, не готовий віддавати нікому будівлю, якщо для музею не запропонують ніякої альтернативи.

"Ми працюємо тут 75 років. Ми також займаємося вихованням молоді. Адже у нас в країні не тільки РПЦ може цим займатися", - підкреслив Віктор Боярський.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.