Спецпроект

Музей Маяковського не дорахувався 52 експонатів

З московського музею Маяковського пропали 52 експоната. Серед зниклих раритетів - особисті речі поета (окуляри, свічник і ін), а також роботи Олександра Родченко (радянського живописця, скульптора, графіка, фотографа, художника театру і кіно).

Про це пише novostimira.com.

Результати перевірки музею Мінкультом трирічної давності були піддані розголосу тільки зараз, коли експозицію зібралися закривати на ремонт.

За словами Світлани Стріжневой, директора музею Маяковського, два предмети були виявлені в одній із зарубіжних колекцій, їх вдалося повернути на батьківщину. Інші 50 зниклих експонатів досі числяться в списку безповоротно загублених.

Всього фонди музею налічують близько 50 000 раритетних предметів, здебільшого - книги, плакати початку століття і газетні вирізки.

Зараз керівництво сховища розглядає питання про перенесення дати початку ремонту на більш пізній термін (імовірно, 2014 рік), через те, що поки не створені гідні умови для зберігання експонатів на час закриття експозиції.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.