Спецпроект

"Равшанам" і "Джумшудам" присвятять музей в Москві

Експерти пропонують створити в Москві музей, присвячений проблемам міграції та адаптації приїжджих до російської столиці.

Про це пише news.mail.ru.

"Москва - це місто, яке складається з тих, хто колись сюди приїхав. Тому для Москви музей повинен стати новим досвідом в усвідомленні того, що місто створене мігрантами. А в рамках Росії цей музей повинен сформувати новий погляд на міграцію", - пояснив ініціатор ідеї створення музею, директор Центру міграційних досліджень, Дмитро Полєтаєв.

На його думку, найголовніше, що музей не має бути статичною експозицією і в його рамках мають створити навчальний центр, проводити публічні лекції, а також мають працювати виставки та етнічний магазин.

Поки терміни реалізації проекту і його місцезнаходження в Москві невідомі. Також невідомо і те, звідки буде зібрана експозиція музею, проте необхідність його створення підтримали й інші експерти.

Голова виконкому "Форуму переселенських організацій" Лідія Графова зазначила, що такий музей здатний допомогти мігрантам адаптуватися в столиці, а жителям Москви зрозуміти звичаї приїжджих людей.

"Музей повинен переконати, що не можна скасувати глобалізацію і закон всесвітнього тяжіння. Двісті мільйонів мігрантів у світі. І Росія не може вижити без мігрантів, зберегти свої простори. Музей повинен цю стіну нерозуміння розбити", - сказала вона.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.