Спецпроект

Музей жінок ОАЕ відкритий для відвідувачів в Дубаї

Музей, цілком присвячений ролі жінок в історії ОАЕ і їх дійсності, відкрився в Дубаї.

Про це пише Обозреватель.

Музей розташований в районі Дейра недалеко від "золотого" ​​ринку, і таке місце розташування не випадкове. "Я народилася і виросла в цьому районі, але зараз вже ніхто не пам'ятає, як він виглядав раніше. Зараз це просто ринок. Тут відчувається дух минулого, який чекає, щоб хтось встановив з ​​ним зв'язок", - зазначила засновниця музею, Рафія Обаїд Губаш, яка займалася його створенням протягом п'яти останніх років.

Серед експонатів - традиційні прикраси жінок ОАЕ, кухонне начиння, парфуми і косметика, художні роботи, що допомагають уявити, як виглядало і виглядає зараз приватне життя еміратських жінок. У музеї можна побачити рідкісні фотографії та документи, що свідчать про роль жінок у політичному житті з самих національних витоків. Завдяки виставленим в музеї паспортам можна простежити, як еволюціонувала роль жінки в ОАЕ - від домогосподарки до "лендлорда" (володаря власності).

"Еміратські жінки активні у всіх сферах життя. Вони створюють власний бізнес, беруть участь в угодах з нерухомістю з 1950-х років, а також відіграють важливу соціальну і політичну роль, виховуючи лідерів країни. Вони залучені абсолютно в усі сфери життя", - зазначила Губаш . У музеї також відкрито магазин сувенірів і духів, якими традиційно користуються арабські жінки. Музей працює з суботи по четвер з 9 ранку до 8 вечора. Вхідний квиток обійдеться в 20 дирхамів (близько US $ 5).

У музею непогані перспективи - наприклад, у В'єтнамі аналогічний музей жінок став найбільш відвідуваним музейним закладом 2012 року.

Європейським жінкам також присвятили музей.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.