КИЇВРАДА ВІДМОВИЛАСЯ РЯТУВАТИ ГОСТИНИЙ ДВІР

Київрада відмовилась включити до порядку денного засідання 20 грудня проект рішення про скасування рішення про передачу ПАТ "Укрреставрація" земельної ділянки на Контрактовій площі для реконструкції будівлі Гостинного двору у торговельний центр.

Про це повідомляє УП.Київ.

За включення до порядку денного розробленого фракцією "УДАР" проекту рішення проголосували лише 36 депутатів.

Разом із тим секретар Київради Галина Герега ініціювала створення робочої групи і проведення круглого столу за участю киян, журналістів, депутатів Верховної ради та Київради щодо реконструкції Гостинного двору.

Як відомо, у ніч на 19 грудня Гостиний двір атакували, а міліція мовчки спостерігала і не втручалася.

19 грудня по обіді група небайдужих киян змогла прорватися до Гостиного двору, який кілька днів тому захопили невідомі, забарикадувалися там і знищують будівлю зсередини. 

Активісти виступають проти перебудови Гостиного двору у супермаркет з паркінгом. Вони ще з весни 2012 року створили там культурно-мистецький простір, де проводять низку культурних заходів: кінопоказів, майстер-класів тощо. Вони хочуть, щоб Гостинний двір продовжив працювати саме таким чином.

Як відомо, на попередній сесії Київрада передала земельну ділянку площею 1,02 гектара для проведення реконструкції Гостиного двору під торговельно-офісний центр з гостьовою стоянкою. Гектар землі в центрі Києва оцінили у 100 млн грн.

Гостиний двір торговий комплекс на Контрактовій площі в Києві, побудований в 1809 році замість старого двору (60-ті роки XVIII в., архітектор Іван Григорович-Барський). Відбудований за першопочатковим проектом архітекторів Луїджи Руски і Вільяма Гесте у 1980-х роках.

Нагадаємо, що в квітні Київрада передала Гостиний двір для реконструкції ПАТ "Укрреставрація". Один із проектів реконструкції передбачає будівництво підземного поверху і мансарди, а також автостоянки на 300 паркомісць.

У серпні президент Віктор Янукович підписав закон, що дозволяє приватизацію пам'ятки.

З травня на території Гостиного двору триває акція протесту проти реконструкції і комерціалізації будівлі.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.