Спецпроект

Пушкінський музей і Большой театр хочуть власний вхід у метро

Департамент культури Москви просить побудувати додаткові переходи в метро від театрів, музеїв та бібліотек.

Про це пишуть Известия.

Екс-керівник інституту Генплану Москви, Сергій Ткаченко, стверджує, що вихід до Музею образотворчих мистецтв ім. А.С. Пушкіна - закладений в затвердженій у 2011 році концепції освоєння підземного простору під цією установою.

"Згідно з документом, вихід з метро "Кропоткинская" може бути продовжений і з'єднаний з підземними приміщеннями музею", - пояснив він. За його словами, власним спуском до однойменної станції може обзавестися і Третьяковська галерея.

Наразі московська влада ідею розвиває і хоче додати до списку культурних закладів, які матимуть прямі входи до метро, ще й Большой театр та Російську державну бібліотеку. В Большом ініціативу не оцінили, сказавши, що їм це непотрібно.

Зате в Російській державній бібліотеці ідеї департаменту культури підтримали. У прес-службі РГБ пояснили, що окремий вхід в метро може увійти в проект нової будівлі бібліотеки, яке планується до споруди.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.