Спецпроект

Білоруси скинулися на посібник з артилерії XVII століття

Музей історії Могильова придбав книгу Казимира Семеновича "Велике мистецтво артилерії". Необхідна для покупки сума була зібрана за рахунок пожертв.

Про це пише profi-forex.by.

Збір пожертвувань був оголошений в кінці червня. Спочатку музей хотів придбати французьке видання "Великого мистецтва артилерії" 1651 року вартістю 15 тисяч євро. Однак зібраних коштів на нього не вистачило, і в музеї вирішили купити більш дешеве німецьке видання 1676 року вартістю у вісім тисяч євро. Найближчим часом ця книга з'явиться серед експонатів.

Інженер і теоретик артилерії Семенович народився на території Великого князівства Литовського. Точні дата і місце його народження невідомі. Це досі є предметом спору польських, литовських і білоруських учених - кожна зі сторін вважає його своїм співвітчизником.

Існує шість ранніх видань артилерійського посібники Казимира Семеновича. Перша частина "Великого мистецтва артилерії" вийшла на латинській мові в Амстердамі в 1650 році. Через рік під спостереженням автора був зроблений її французький переклад. У 1676 році книга була перекладена на німецьку, а в 1725 році - на англійську і датський мови. Другу частину посібника Семенович так і не підготував, але дослідники припускають, що могли зберегтися її рукописи.

Наразі в Національній бібліотеці Білорусії зберігаються латинське (оригінальне) і французьке видання цієї книги.

Музей історії Могильова не вперше оголошує збір коштів для покупки експонатів. У травні 2012 року громадяни республіки пожертвували музею 45 тисяч доларів, необхідних для придбання оригінального видання Статуту Великого князівства Литовського Старобілоруською мовою. 

Директор музею Олексій Батюк повідомив, що під час збору коштів на Статут він отримав безліч пропозицій від приватних осіб і підприємств про фінансову підтримку. Саме тому музей вирішив за такою ж схемою купити артилерійський посібник Семеновича.

"Але коли справа дійшла до купівлі, то бажання у цих людей було небагато. Суми пожертвувань у порівнянні зі Статутом скоротилися", - зазначив Батюк.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.