Спецпроект

На Кіпрі з'явиться плавучий музей

Наступного літа в Лімасолі, що на острові Кіпр, розпочне роботу плавучий музей морської історії і традицій. Він розташується на базі колишнього рибальського судна "Ламбуза".

Про це пише travel.ru.

 

Влітку судно буде пришвартовано в районі Moloss, навпроти католицької церкви, а взимку - в старому порту Лімасола.

Музей був створений на кошти, виділені фондами ЄС. Двощоглове дерев'яне судно довжиною в 25 метрів і водотоннажністю 48 тонн було побудовано в 1955 році в Греції, а в 1965 році прибуло в Фамагусту.

"Ламбуза" перейшла у володіння муніципалітету в 2004 році, після того як уряд ухвалив рішення про виведення з експлуатації частини суден з метою захисту морського середовища. З тих пір вона перебувала на верфі в порту Лімасола. На даний момент йдуть останні підготовчі внутрішні роботи. Зовні "Ламбуза" вже перефарбована в білий колір - саме так вона і виглядала спочатку.

 

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.