Спецпроект

Рада Європи обрала кращий музей 2012-го року

Кращим музеєм 2012 року з версії Ради Європи став заснований в 2011 році музей Ліверпуля, знаменитий своєю незвичайною архітектурою.

Про це пишуть podrobnosti.ua.

Комітет ПАРЄ з культури, науки, освіти та ЗМІ вручив цю нагороду музею, експозиція якого присвячена історії міста, за внесок у взаємодію культур і занять для дітей та дорослих, які сприяють діалогу в суспільстві. Таким чином, на думку організації, музей демонструє зразкове ставлення до прав людини.

Музей Ліверпуля відкрився в липні 2011 року, і з тих пір його відвідали більше мільйона чоловік. Він є найбільшим у світі музеєм, присвяченим історії провінційного міста, а також найбільш великим національним музеєм з тих, що були побудовані у Великобританії за останні 100 років. У зібранні представлені шість тисяч експонатів, які розповідають про різні періоди в розвитку міста, який є одним з найважливіших портів світу, і його ролі в історії країни.

Особлива роль в колекції музею присвячена групі "Бітлз", історія якої починалася в Ліверпулі. Зокрема, глядачі можуть побачити сцену, на якій Джон Леннон і Пол Маккартні вперше виступали разом.

Музейний приз Ради Європи вручається щорічно з 1977 року спільно з Європейським музейним форумом. Як повідомляється на сайті організації, лауреатами стають музеї, які внесли серйозний внесок у просування європейської культурної спадщини.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.