Спецпроект

Відвідувачів Сікстинської капели будуть очищати від пилу і поту

У Сікстинській капелі в 2013 році планують встановити спеціальну вакуумну установку для очищення відвідувачів від пилу і бруду. Щоб туристи не шкодили експонатам, система буде розташовуватися просто перед входом в музей.

Про це пишуть podrobnosti.ua.

Система дозволить очистити взуття та одяг туристів від пилу, волокон та інших забруднень, що загрожують збереженню фресок Мікеланджело. Очищення вестиметься останні сто метрів перед входом у капелу, де покладуть килим.

Крім пилу і забруднень система буде очищати відвідувачів від поту, оскільки волога також шкодить настінному живопису.

Вартість вакуумної системи невідома, проте гроші на неї вже є.

У жовтні 2012 року, коли фрескам Мікеланджело виповнилося 500 років, Паолуччі заявив, що в тому випадку, якщо експеримент з новою системою провалиться, вхід в Сикстинську капелу буде обмежений, оскільки надмірна кількість відвідувачів може згубно позначитися на стані фресок. Поки, за твердженнями керівництва музею, стану фресок ніщо не загрожує.

Система клімат-контролю в Сікстинській капелі в останнє оновлювалася в 1990-і роки, однак за двадцять років кількість туристів зросла вдвічі і зараз становить близько п'яти мільйонів на рік. За день видатну пам'ятку Відродження, побудовану за замовленням папи римського Сикста IV, можуть оглянути до 20 тисяч чоловік. У Сікстинській капелі є фрески Мікеланджело, Боттічеллі, Перуджіно та інших майстрів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.