Спецпроект

Мавзолей Леніна в Москві відремонтують вперше за 80 років

Мавзолей Леніна на Красной площі в Москві буде закритий до 30 квітня 2013 року. Причиною тому стануть масштабні ремонтні роботи, яких не було більше 80 років.

Про це пише Новый регион.

Доступ в Мавзолей припинили ще у вересні, і спочатку було оголошено, що він не відкриється для відвідувачів до 31 грудня цього року. Однак термін ремонтних робіт у Мавзолеї вирішено продовжити після ретельного вивчення стану будівлі.

Комплекс "Мавзолей", що включає усипальницю і дві прибудовані пізніше трибуни, простояв без капремонту понад 80 років. Лише в 1973 році, за словами представника ФСТ, було оновлено зовнішнє оформлення трибун. Між тим, через те, що Мавзолей будувався в кілька етапів, між його частинами з часом почалися процеси деформації, які, спричинили, зокрема, порушення гідроізоляції будівлі.

Зведена усипальниця, як відомо, на тому місці, де раніше був рів, засипаний після війни 1812 року. Зараз грунт просів, і південно-східна частина мавзолею отримала крен. Очікується, що на час проведення робіт будову накриють спеціальним куполом, під який будуть закачувати тепле повітря. Вождя пролетаріата перевозити на час ремонту в інше місце не планують.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.