Спецпроект

На березі Кальміусу створять етно-музей

У донецькій мерії зайнялися створенням етно-міста "Дике поле". Музей під відкритим небом побудують під час четвертої черги реконструкції парку культури та відпочинку на ділянці 2,8 гектарів між шосе імені 75-річчя ФК "Шахтар" і Ніжньокальміуським водосховищем.

Про це повідомляють Донецкие новости.

Старт здійснення проекту заплановано на початок весни 2013 року.

29-30 листопада 2012 р. в Національному музеї народної архітектури і побуту України "Пирогово" пройшла Міжнародна науково-практична конференція "Музей під відкритим небом - сучасні інтерпретації традиційної культури та перспективи етнографічних досліджень". На ній з доповіддю "Етно-місто Дике Поле на березі Кальміусу в Донецьку" виступив Віктор Гриза, один із активістів-засновників скансену.

Після конференції він розповів, що для майбутньої практичної реалізації подібного проекту встановлені професійні зв'язки з колегами з Києва (парк "Київська Русь"), Санкт-Петербурга (музей " Ермітаж"), Чорноморського ("Калос Лімен"), Бахчисарая, Чернівців, Луцька, Самбора і подібних музейних дестинацій. Також досягнуто згоди з Генеральним директором "Пирогово" Дмитром Зарубою про участь в розробці Всеукраїнської Асоціації директорів музеїв під відкритим небом.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.