Спецпроект

Картина з особистого кабінету Миколи І повернулася в музей

Картина з особистого кабінету імператора Миколи І-го, викрадена німцями під час Другої світової війни, повернулася в музей-заповідник "Царське село" в Петербурзі.

Про це повідомляє російський телеканал "Культура".

Полотно під назвою "Чини Кримсько-татарського ескадрону лейб-гвардії Козачого полку" було створено в середині XIX століття художником Карлом Фрідріхом Шульцом на замовлення імператора.

Батальна серія Шульца включала близько сорока полотен. Сьогодні в зборах живопису заповідника не більше 20 його робіт. Історичну цінність їм додає точність, з якою майстер зображав обмундирування, спорядження і зброю російських полків.

Катерининському палацу картину передали колекціонери Тетяна та Сергій Подстаніцкіє. Полотно було придбано на аукціоні в Німеччині. Останні німецькі власники картини не підозрювали про її походження.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.