РУКОПИСИ ШЕВЧЕНКА І ФРАНКА В НЕБЕЗПЕЦІ ЧЕРЕЗ ХОЛОД В АРХІВІ

Голови комітетів ВР з питань свободи слова Микола Томенко, з питань культури В'ячеслав Кириленко і з питань науки Лілія Гриневич звернулись до прем’єр-міністра, голови КМДА і голови Державної архівної служби стосовно ситуації зі збереженням найцінніших раритетних рукописів визначних українців.

Про це повідомаляє сайт Миколи Томенка.

Як повідомили ініціаторам цього звернення діячі культури, письменники та науковці, в Україні склалася катастрофічна ситуація зі станом збереження найвидатніших книг, зокрема, у Центральному державному архіві громадських об’єднань України (ЦДАГО), де також зберігаються і матеріали фонду відділу рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України.

Йдеться про рукописи-оригінали творів Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі України і багатьох інших відомих українських письменників, а також про унікальний пергаментний аркуш XIV ст.

Складність ситуації полягає у тому, що зараз, у зимовий період, при збереженні цих унікальних видань не дотримується температурно-вологісний режим приміщення, а тому раритети просто псуються.

Так, простійна температура приміщення, де зберігаються подібні твори, має складати не менше 16 градусів, в той час, як зараз у приміщеннях Центрального державного архіву громадських об’єднань України вона ледь сягає 8 градусів.

Враховуючи те, що ближчим часом очікуються сильні морози, науковці б’ють на сполох, адже унікальна спадщина може бути втрачена назавжди.

Оскільки спроби працівників ЦДАГО України вплинути на ситуацію зайшли в глухий кут, голови парламентських комітеті закликають прем’єр-міністра Миколу Азарова, голову КМДА Олександра Попова і голову Держархіву Ольгу Гінзбург зробити все можливе, щоб найближчим часом забезпечити нормальні умови для збереження найвизначніших раритетів української історії та літератури.

Окрім того, ініціатори звернення зазначають, що беруть під контроль цю ситуацію і в разі необхідності, якщо не будуть забезпечені нормальні умови зберігання українських рукописів, вони ініціюватимуть розгляд цього питання на засіданні одного із профільних комітетів парламенту.

Дивіться також: "Підпал бібліотеки Академії Наук - так знищували архіви в 1964-му. ВІДЕО"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.