Спецпроект

У Дніпропетровському історичному музеї виставили вбрання казкових персонажів

Подивитися на вбрання казкових персонажів можна на виставці "Різдвяні казки Оксани Єрмакової" в Дніпропетровському історичному музеї.

Про це повідомляє 11 канал.

Дороге каміння, пір’я та гобеленова тканина від Армані. Саме такою, розкішною, уявила собі Царівну-Лебідь дизайнерка Оксана Єрмакова.

Вона відома тим, що створює історичні та казкові портрети, фантазуючи із образами та вбранням. На створення образів Оксану надихають російські та українські казки, герої Пушкіна та Гоголя.

Як моделі на фотосесіях виступають або друзі самої дизайнерки, або відомі у місті люди. Приміром, у роль полячки вживалася скандальна депутатка міськради Світлана Єпіфанцева.

Костюми Оксана не копіює повністю з історичних, а намагається пристосувати до сучасності. Усього Оксана Єрмакова створила більше ста п’ятдесяти образів. За кожним — стоїть робота цілої команди. Це кравці, закрійники, візажисти, перукарі, фотографи.

Зараз в музеї представлено лише 30 фоторобіт та 14 костюмів — усі вони присвячені Різдву. Втім, незабаром дизайнерка обіцяє експозицію про великих українських жінок.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.