Студенти-історики повстали проти "Молодих регіонів"

Студенти історичного факультету найбільшого вишу Волині – Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки – вимагають прибрати з території факультету громадську приймальню молодіжного крила ПР – "Молодих регіонів".

Звернення із такою вимогою вони скерували до ректора університету Ігоря Коцана і голови Волинської облради Володимира Войтовича, повідомляє ZIK із посиланням на заступника голови студради історичного факультету СНУ Тараса Висоцького.

Як ідеться у зверненні, студенти глибоко обурені, що на факультеті "з відома адміністрації університету відкрилася та функціонує громадська приймальня ГО "Молоді регіони", яка є нібито громадською молодіжною організацією, хоча насправді це – припартійна структура Партії регіонів".

"Громадська приймальня розмістилася у зручній аудиторії, де донедавна ми, студенти, мали змогу робити ксерокопії книжок та документів, - заявляють студенти. - Раніше ця кімната була в розпорядженні працівників бібліотеки історичного факультету і використовувалася як студентами, так і викладачами. Після вселення сюди "Молодих регіонів" працівники бібліотеки змушені були потиснутися в холодному книжковому фонді".

"Ми вважаємо, що на території університету не може розміщуватися та функціонувати жодна політична структура чи її підрозділ, - йдеться у зверненні. - Розцінюємо роботу цієї припартійної приймальні як грубе втручання в роботу вищого закладу освіти, яка заважає навчальному процесу на факультеті. Освітні заклади – не місце для поширення ідеологій політичних партій".

Студенти закликають керівництво вишу та Волинської облради розірвати договір оренди з "Молодими регіонами" та не надавати будь-які інші приміщення університету партійним громадським організаціям.

Під зверненням поставили підписи майже три сотні студентів історичного факультету СНУ імені Лесі Українки.

Як відомо, у січні 2011 року кількадесят істориків з усієї України заявили, що не віддадуть історію в руки політиків.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.