Студенти-історики повстали проти "Молодих регіонів"

Студенти історичного факультету найбільшого вишу Волині – Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки – вимагають прибрати з території факультету громадську приймальню молодіжного крила ПР – "Молодих регіонів".

Звернення із такою вимогою вони скерували до ректора університету Ігоря Коцана і голови Волинської облради Володимира Войтовича, повідомляє ZIK із посиланням на заступника голови студради історичного факультету СНУ Тараса Висоцького.

Як ідеться у зверненні, студенти глибоко обурені, що на факультеті "з відома адміністрації університету відкрилася та функціонує громадська приймальня ГО "Молоді регіони", яка є нібито громадською молодіжною організацією, хоча насправді це – припартійна структура Партії регіонів".

"Громадська приймальня розмістилася у зручній аудиторії, де донедавна ми, студенти, мали змогу робити ксерокопії книжок та документів, - заявляють студенти. - Раніше ця кімната була в розпорядженні працівників бібліотеки історичного факультету і використовувалася як студентами, так і викладачами. Після вселення сюди "Молодих регіонів" працівники бібліотеки змушені були потиснутися в холодному книжковому фонді".

"Ми вважаємо, що на території університету не може розміщуватися та функціонувати жодна політична структура чи її підрозділ, - йдеться у зверненні. - Розцінюємо роботу цієї припартійної приймальні як грубе втручання в роботу вищого закладу освіти, яка заважає навчальному процесу на факультеті. Освітні заклади – не місце для поширення ідеологій політичних партій".

Студенти закликають керівництво вишу та Волинської облради розірвати договір оренди з "Молодими регіонами" та не надавати будь-які інші приміщення університету партійним громадським організаціям.

Під зверненням поставили підписи майже три сотні студентів історичного факультету СНУ імені Лесі Українки.

Як відомо, у січні 2011 року кількадесят істориків з усієї України заявили, що не віддадуть історію в руки політиків.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.