Спецпроект

АНОНС: музейний розклад Києва на різдвяні свята

До Різдва київські музеї влаштовують святкову програму.

Щодня до 8 січня кияни та гості столиці можуть відвідати Музей гетьманства, де проходить виставка творчих робіт художниці Оксани Ягодки і майстрині Світлани Вавілової (живопис, різдвяний декор, ялинкові прикраси, іграшки, ляльки, декоративні ялинки, листівки в українському народному стилі). Час роботи закладу: з 10:00 до 17:00.

До 15 січня відкрито двері міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки "Молода гвардія", де працює виставка матеріалів "Прикрашаємо свій дім до новорічних свят". Відвідати експозицію можна з 10:00 до 18:00. Крім того, тут же до 25 січня пройде виставка робіт декоративно-прикладного мистецтва "Відчуття свята".

До 20 січня в публічній бібліотеці ім. Лесі Українки буде працювати етнографічна книжково-ілюстративна виставка "Новорічні свята: подорож у часі". Відвідати заклад можна з 10:00 до 18:00.

До 14 січня в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва буде проходити фестиваль "Від Миколая до Різдва". Двері закладу відкриті з 10:00 до 17:00.

Крім того, в музеї-майстерні Івана Кавалерідзе - виставка живопису українських художників "Різдвяна феєрія" (до 15 січня, з 10:00 до 17:00), в музеї театрального, музичного та кіномистецтва - пізнавально-розважальна акція "Від Миколая до Стрітення"(до 15 січня, з 10:00 до 17:00), а в музейно-виставковому центрі Музею історії міста Києва - виставка "Різдвяна казка", присвячена традиціям святкування Різдва та Нового року в Києві впродовж століть.

10-11 січня в літературно-меморіальному музеї Михайла Булгакова відбудеться відтворення святкування Різдва в родині Булгакових "Дитяче Різдво в Булгакових". Початок заходу о 12:00.

11-20 січня в бібліотеці Київського інституту музики ім. Глієра пройде тематична виставка "Різдвяні свята в українському фольклорі".

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.