Спецпроект

У Луганську відкрили музей зі скам'янілою бабкою

У Луганську відкритий геологічний музей, в якому зібрано близько 10 000 експонатів. Це зразки руд, мінералів і гірських порід, які збиралися вченими-геологами Національного університету імені Т.Шевченка з 1950 року.

Про це пише Голос України.

Є й унікальні зразки, наприклад, відбиток великої бабки кам'яновугільного періоду. Особливу цінність зібрання геологічних експонатів представляє для вчених з різних країн.

"Мета роботи музею, - пояснив завідувач кафедри географії Національного університету імені Т.Шевченка професор Микола Удовиченко, - збір, обробка та експонування геологічного матеріалу. Також ми проводимо геологічні дослідження, навчальну та загальноосвітню роботу зі студентами, школярами, дорослим населенням".

Перші відвідувачі музею відзначають, що тут "можна здійснити екскурсію в минуле нашої планети, дізнатися про користь каменю в народному господарстві і побачити первозданну красу скарбів, які зберігає земля".

Для Луганського  університету це вже не перший музей. Зокрема, зоологічний Музей Луганського національного університету імені Тараса Шевченка зібрав 7000 зоологічних експонатів і відзначив 40-річний ювілей.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.