Спецпроект

У Луганську відкрили музей зі скам'янілою бабкою

У Луганську відкритий геологічний музей, в якому зібрано близько 10 000 експонатів. Це зразки руд, мінералів і гірських порід, які збиралися вченими-геологами Національного університету імені Т.Шевченка з 1950 року.

Про це пише Голос України.

Є й унікальні зразки, наприклад, відбиток великої бабки кам'яновугільного періоду. Особливу цінність зібрання геологічних експонатів представляє для вчених з різних країн.

"Мета роботи музею, - пояснив завідувач кафедри географії Національного університету імені Т.Шевченка професор Микола Удовиченко, - збір, обробка та експонування геологічного матеріалу. Також ми проводимо геологічні дослідження, навчальну та загальноосвітню роботу зі студентами, школярами, дорослим населенням".

Перші відвідувачі музею відзначають, що тут "можна здійснити екскурсію в минуле нашої планети, дізнатися про користь каменю в народному господарстві і побачити первозданну красу скарбів, які зберігає земля".

Для Луганського  університету це вже не перший музей. Зокрема, зоологічний Музей Луганського національного університету імені Тараса Шевченка зібрав 7000 зоологічних експонатів і відзначив 40-річний ювілей.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.