Спецпроект

В Алушті створять музей під відкритим небом

В Алушті планується створення музею під відкритим небом на території фортеці Алустон. Про це повідомив секретар Алуштинської міської ради Сергій Соловйов.

Про це пише Крымское информационное агентство.

Фінансування робіт з облаштування музею здійснюватиметься частково за кошти підприємців, частково - за гроші міського бюджету. "Ми працюємо над тим, щоб зробити на базі фортеці Алустон музей під відкритим небом за типом Херсонеса. Ми також будемо боротися за те, щоб повернути в Алушту експонати, які були знайдені при розкопках Алустона і вивезені в музеї інших міст, тому що у нас не було можливості для їх зберігання, забезпечення охорони", - зазначив Сергій Соловйов.

Відкриття музею під відкритим небом "Фортеця Алустон" заплановано на 31 травня.

Алустон - візантійська (пізніше - генуезька) фортеця, пам'ятник архітектури, який нині знаходиться в центрі Алушти. Була побудована в VI столітті за наказом візантійського імператора Юстініана I. В кінці XIX століття відреставрована меценатом Миколою Стахєєвим.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.