Спецпроект

Перший в світі музей сестри Цвєтаєвої відкрився в Казахстані

У слов'янському центрі в Павлодарі (адміністративний центр Павлодарської області Казахстану) запрацював музей російської письменниці Анастасії Цвєтаєвої.

Про це пише "Вечерняя Москва".

Молодша сестра поетеси Марини Цвєтаєвої прожила в казахстанському Павлодарі 16 років.

"Більше 50 книг піднесли в дар новому музею російські музеї. Книги в дар передали нам з московського Будинку-музею Марини Цвєтаєвої та музею Марини і Анастасії Цвєтаєвих міста Александрова у Володимирській області", - заявила представник групи по створенню музею Ольга Григор'єва.

Це перший музей Анастасії Цвєтаєвої у світі. "Є музеї, присвячені Марині Цвєтаєвій, є - їх спільної творчості і життя. А от музею Анастасії Цвєтаєвої досі не було. Думаю, ми відновимо певну справедливість в цьому плані", - розповіла Григор'єва.

Анастасія, молодша сестра російської поетеси Марини Цвєтаєвої, прожила в Павлодарі 16 років, куди в 1957 році приїхала після заслання в селі Піхтовка Новосибірської області. У Павлодарі зберігся будинок, в якому проживала Анастасія Цвєтаєва.

Саме в цьому будинку вона почала писати головний твір свого життя - книгу "Спогади". Вона листувалася з багатьма відомими поетами і письменниками, наприклад, з Борисом Пастернаком і Павлом Антокольським.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.