Спецпроект

У 2012 році музей в Освенцимі відвідала максимальна кількість людей

У 2012 році Державний музей Аушвіц-Біркенау в Освенцимі південній частині Польщі відвідали 1,43 мільйона чоловік. Це рекордне число відвідувачів за всю 65-річну історію музею пам'яті про Голокост.

Про це пише svodka.net.

Кількість відвідувачів колишнього нацистського табору смерті в останні роки має тенденцію до збільшення. Так, кількість відвідувачів в 2011 році склала 1,4 мільйона чоловік, які приїхали в музей зі всього світу. Це більше в три рази, ніж кількість відвідувачів музею на рік десять років тому.

Освенцим - один із найбільших нацистських концтаборів, що існував з кінця травня 1940 до січня 1945 біля міста Освенцим (Польща).
Комплекс об'єднував групу концтаборів, найбільші з яких: Аушвіц І (нім. Auschwitz I), адміністративний центр; Аушвіц II (Біркенау) (нім.Auschwitz II (Birkenau)), «табір смерті»; Аушвіц III (нім. Auschwitz III (Monowitz)), робочий табір.

Сучасні історики збігаються у думці, що в Освенцимі було знищено від 1,1 до 1,6 мільйона осіб, більшість з яких складали євреї. Ця оцінка була отримана непрямим шляхом, для чого проводилось вивчення списків на депортацію та підрахунок даних про прибуття потягів з в`язнями у Освенцим.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.