Спецпроект

ПОЛЬЩА ГОТУЄТЬСЯ ВІДЗНАЧАТИ 70-РІЧЧЯ ВОЛИНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

Інститут національної пам’яті (ІНП) Польщі готується до відзначення 70-х роковин Волинської трагедії. Урочистості матимуть кілька аспектів.

Про це повідомляє Польське Радіо.

"Вшанування жертв Волинської трагедії, тобто обопільної етнічної чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою у 1943 році під час Другої світової війни на Волині - буде найважливішою історичною подією в 2013-му, – заявив глава ІНП Лукаш Камінський.  

 Чиновник нагадав, що цьогоріч минає 70 років від тих трагічних для поляків подій, і додав, що урочистості відзначення роковин матимуть кілька аспектів.

"Тут присутній аспект польсько-українських стосунків і того, щоб у наших взаємовідносинах ми відкрито говорити про цю справу, - зазначив Камінський. - 70 роковини – це, здається, також остання нагода віддати належне жертвам цієї трагедії".

За словами поляка, третій аспект стосується освіти - щоб "в освітньому вимірі ми зробили все, аби нагадати про один з найсерйозніших злочинів часів Другої світової війни".

У 70-ті роковини Волинської трагедії ІНП також планує видати матеріали для вчителів та запустити веб-сайт, присвячений тим подіям.

Історик Володимир В'ятрович (керівник Головного архіву СБУ у 2008-2010 роках) вважає, що словосполучення "Волинська трагедія 1943 року" звужує часовий і географічний обсяг подій і пропонує вживати визначення "Друга польсько-українська війна 1942-47 рр."

Матеріали "Історичної Правда", присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за темою "Волинська трагедія". 

Дивіться також на цю тему:

Волинська трагедія: пошук між двома правдами

Українці убивали поляків. На жаль, це факт, і не треба його приховувати

Волинь-1943 - "комплекс жертви із чистим сумлінням"

Волинська трагедія: Янукович і пастка для історичної пам'яті

Суперечка щодо кількості жертв УПА - підключилися політики

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані принижувати

Сповідь ката. Як від рук підпілля гинули поляки і українці

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.