Спецпроект

Бригинець: В Десятинному провулку обіцяють музей

В будівлі за адресою: Десятинний провулок, 3-5, проти будівництва якого виступає громадськість, обіцяють створити музей.

Про це йдеться у відповіді Прокуратури м. Києва на звернення народного депутата України (фракція "Батьківщина"), голови підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександра Бригинця щодо законності проведення будівельних робіт у пров. Десятинному, 3-5 у Києві. Повідомляє прес-служба нардепа.

У відповіді йдеться про те, що проектна документація будівництва комплексу будівель адміністративного та господарського призначення з житловими приміщеннями службового призначення у пров. Десятинному, 3 літ. А. Б та 5 Д погоджена Міністерством культури України та Інститутом археології Національної академії наук України.

Відповідно до проекту розроблено концепцію консервації та музеєфікації виявлених решток фундаментів, що знаходяться на території об’єкта будівництва. А також передбачено виділення приміщення на першому поверсі майбутньої новобудови для розміщення музейного закладу.

Згаданий проект будівництва отримав позитивний експертний звіт ДП "Укрдержбудекспертиза" №00-1035-12/ЦБ від 12.07.2012.

Нагадаємо, будинки по провулку Десятинному, 3 та 5 були передані у 2002 році Українській православній церкві Київського патріархату для експлуатації й обслуговування адміністративних і господарських приміщень. Тепер будинки знесли, а на відведеній території заплановане будівництво, яке громадські активісти вважають незаконним, в тому числі через те, що проект не був широко обговорений та через те, що споруду будують в історичній частині міста - на підмурках Княжого палацу.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.