Спецпроект

Бригинець: В Десятинному провулку обіцяють музей

В будівлі за адресою: Десятинний провулок, 3-5, проти будівництва якого виступає громадськість, обіцяють створити музей.

Про це йдеться у відповіді Прокуратури м. Києва на звернення народного депутата України (фракція "Батьківщина"), голови підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександра Бригинця щодо законності проведення будівельних робіт у пров. Десятинному, 3-5 у Києві. Повідомляє прес-служба нардепа.

У відповіді йдеться про те, що проектна документація будівництва комплексу будівель адміністративного та господарського призначення з житловими приміщеннями службового призначення у пров. Десятинному, 3 літ. А. Б та 5 Д погоджена Міністерством культури України та Інститутом археології Національної академії наук України.

Відповідно до проекту розроблено концепцію консервації та музеєфікації виявлених решток фундаментів, що знаходяться на території об’єкта будівництва. А також передбачено виділення приміщення на першому поверсі майбутньої новобудови для розміщення музейного закладу.

Згаданий проект будівництва отримав позитивний експертний звіт ДП "Укрдержбудекспертиза" №00-1035-12/ЦБ від 12.07.2012.

Нагадаємо, будинки по провулку Десятинному, 3 та 5 були передані у 2002 році Українській православній церкві Київського патріархату для експлуатації й обслуговування адміністративних і господарських приміщень. Тепер будинки знесли, а на відведеній території заплановане будівництво, яке громадські активісти вважають незаконним, в тому числі через те, що проект не був широко обговорений та через те, що споруду будують в історичній частині міста - на підмурках Княжого палацу.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.