Спецпроект

У Стокгольмський музей повернеться вкрадене 25 років тому полотно Матісса

У Стокгольмський музей сучасного мистецтва повернеться вкрадене 25 років тому полотно Анрі Матісса "Сад", вартість якого оцінюється в мільйон доларів.

Про це пишуть "Известия".

Вкрадена з музею сучасного мистецтва Стокгольма в 1987 році картина була знайдена в переддень Різдва і буде передана музею найближчим часом. 

Понад чверть століття тому зловмисники викрали полотно з музею, пробивши центральні двері будівлі кувалдою. Поліція прибула за десять хвилин після спрацювання сигналізації, коли зловмисники вже втекли.

Директор музею запевнив співробітників, що полотно занадто відоме, щоб продати його у відкриту, а отже, "рано чи пізно воно спливе". Як повідомляється, невідомі пропонували музею викупити картину за нечувану суму, але служителі мистецтва не піддалися на ці виверти.

На слід втраченого полотна напав галерист з Великобританії Чарльз Робертс, коли приватний колекціонер в Польщі запропонував викупити у нього "Сад". Робертс перевірив полотно по базі даних Реєстру втрачених творів мистецтва (ALR) і спільно з директором ALR Крістофером Марінеллі домігся передачі полотна цій організації. Марінеллі запевнив, що "ніяких виплат не здійснювалося, руки нікому не викручували".

Полотно буде передано музею сучасного мистецтва в Стокгольмі через міністерство культури Швеції абсолютно безоплатно. Марінеллі заявив, це "подарунок шведському народу на Різдво".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.