Спецпроект

У Стокгольмський музей повернеться вкрадене 25 років тому полотно Матісса

У Стокгольмський музей сучасного мистецтва повернеться вкрадене 25 років тому полотно Анрі Матісса "Сад", вартість якого оцінюється в мільйон доларів.

Про це пишуть "Известия".

Вкрадена з музею сучасного мистецтва Стокгольма в 1987 році картина була знайдена в переддень Різдва і буде передана музею найближчим часом. 

Понад чверть століття тому зловмисники викрали полотно з музею, пробивши центральні двері будівлі кувалдою. Поліція прибула за десять хвилин після спрацювання сигналізації, коли зловмисники вже втекли.

Директор музею запевнив співробітників, що полотно занадто відоме, щоб продати його у відкриту, а отже, "рано чи пізно воно спливе". Як повідомляється, невідомі пропонували музею викупити картину за нечувану суму, але служителі мистецтва не піддалися на ці виверти.

На слід втраченого полотна напав галерист з Великобританії Чарльз Робертс, коли приватний колекціонер в Польщі запропонував викупити у нього "Сад". Робертс перевірив полотно по базі даних Реєстру втрачених творів мистецтва (ALR) і спільно з директором ALR Крістофером Марінеллі домігся передачі полотна цій організації. Марінеллі запевнив, що "ніяких виплат не здійснювалося, руки нікому не викручували".

Полотно буде передано музею сучасного мистецтва в Стокгольмі через міністерство культури Швеції абсолютно безоплатно. Марінеллі заявив, це "подарунок шведському народу на Різдво".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.