Спецпроект

Ханський палац у Криму стане дорожчим за Ермітаж і Лувр

Майбутнє підвищення вартості вхідних квитків на музейні об’єкти Бахчисарайського історико-культурного заповідника зробить його вищим у ціновій категорії таких найбільших у світі художніх та культурно-історичних музеїв, як "Ермітаж" у Санкт-Петербурзі та "Лувр" в Парижі.

Про це пишуть "Коментарі. Крим".

Так, згідно з наказом від 02.01.2013 "Про встановлення вартості вхідних квитків на музейні об’єкти заповідника", опублікованим на офіційному сайті заповідника, з 1 березня цього року загальний квиток у Ханський палац з усіма виставками коштуватиме 120 грн для дорослих і 60 грн – для учнів. Для тих, хто захоче відвідати ще й древнє печерне місто Чуфут-Кале, яке входить до складу Бахчисарайського заповідника доведеться доплатити 50 грн (учню - 25 грн).

Таким чином, відвідування палацу і печерного міста однієї середньостатистичної сім’ї з двома дітьми обійдеться в 510 гривень, і це не рахуючи транспортних витрат.

Примітно, що для громадян Росії та Білорусі відвідування Ермітажу коштує - 150 рублів (близько 40 грн), для іноземних громадян - 400 рублів (це близько 100 гривень). Причому для пенсіонерів, дітей та студентів (будь-яких країн) - безкоштовно. Квиток у Лувр коштує близько 10 євро (трохи більше 100 гривень).

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.