Спецпроект

"Козаки Петербурга" проти Набокова

У ніч на четвер, 10 січня, музей-квартира Володимира Набокова, розташована в Петербурзі, піддалася нападу вандалів. В одне з вікон музею була кинули пляшку із запискою, що містить цитату зі Старого завіту на тему блуду.

Про це пише newsru.co.il.

Наступного дня в музей надійшов лист від якогось петербуржця, який заявив, що акт вандалізму щодо музею Набокова є справою рук організації "Козаки Петербурга", виступаючої нібито за моральність і проти поширення "набіковської педофілії".

Як зазначив заступник директора музею Микола Давтян, останнім часом на електронну адресу музею систематично надходять листи з образами. Яка саме група осіб стоїть за цим, невідомо.

За фактом вандалізму керівництво музею вже звернулося в поліцію. Наразі, правоохоронними органами проводиться перевірка.

Нагадаємо, в жовтні минулого року в Петербурзі був скасований показ моновистави "Лоліта" за романом Набокова, який мав бути показаний в музеї "Ерарта". Рішення було прийнято під тиском тих самих "козаків Петербурга", що опублікували в місцевих ЗМІ лист, в якому говорилося, що роман Набокова є "гріхом", оскільки суперечить забороні на пропаганду педофілії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.