Активіста, який боровся за вільний обіг наукових праць, знайшли повішеним

12 січня пішов із життя 26-річний Аарон Сворц - відомий активіст у боротьбі за вільне і безкоштовне поширення інформації в інтернеті, – схоже, внаслідок самогубства.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

За інформацією поліції, його знайшли повішеним у власному помешканні у Нью-Йорку в п’ятницю.
 
У лютому Сворц мав постати перед судом у справі, в якій його звинувачували у викраденні чотирьох мільйонів наукових статей із архівів Массачусетського технологічного інституту з метою викласти їх у вільний і безплатний доступ.
 
Аарон Сворц іще підлітком брав участь у створенні механізму автоматичної розсилки оновленої інформації з сайтів, відомому як RSS, а також був співзасновником сайту обміну новинами Reddit.

Сворц закінчив Гарвардський університет і часто бував у Кембріджі (місто у штаті Массачусетс, де розташовано Гарвардський університет і Мессачусетський технологічний інститут).

Він співпрацював з некомерційною організацією Creative Commons (розробники безкоштовних типових договорів, які дозволяють більш гнучко і доступно управляти авторськими правами), а також створив Open Library - oбширний каталог друкованих видань.

Сворц був одним із редакторів Вікіпедії, активним блогером і написав ряд широко обговорюваних статей, найвідоміша з яких - "Хто пише до Вікіпедії".

Oстаннім часом він працював над проектами watchdog.net і Demand Progress. Був членом Change Congress (громадська організація, яка бореться з корупцією в політичних колах США). У 2012-му брав участь у протестах проти закону "Про боротьбу з інтернет-піратством".

У 2008 році Аарон Сворц проходив у справі про незаконне скачування мільйонів документів з серверів федеральної судової системи, але тоді жодних звинувачень йому висунуто не було.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.