Спецпроект

ПОЛЬСЬКИЙ ЧИНОВНИК НЕ ГОВОРИВ ПРО "ОБОПІЛЬНІ ЕТНІЧНІ ЧИСТКИ". Спростування

Українська редакція Польського радіо спростовує своє попереднє повідомлення, де було процитовано керівника Інституту національної пам'яті Польщі Лукаша Камінського, який покладав відповідальність за Волинську трагедію і на УПА, і на Армію Крайову.

Про це "Історичній Правді" повідомили в Українській редакції Польського Радіо для закордону.

"У нашому повідомленні від 05.01.2013 під назвою "70 роковини Волинської трагедії" ми неточно передали слова глави польського Інституту національної пам’яті (IPN).

Лукаш Камінський сказав: "Вшанування жертв Волинської різанини буде найважливішою історичною подією 2013 року. Цьогоріч минає 70-та річниця від часу, коли українські націоналісти убили приблизно 60 тисяч поляків. До найбільшої трагедії та посилених людиновбивчих акцій українців дійшло влітку 1943 року на території колишнього Волинського воєводства".

Лукаш Камінський ніколи не вживав слів "обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою у 1943 році під час Другої світової війни на Волині". [виділення Польського Радіо - ІП].

За помилку дуже перепрошуємо".

Як відомо, 5 січня цього року Польське Радіо процитувало інші слова керівника Інституту національної пам'яті. Замість словосполучення "Волинська різанина" там було вжито фразу "Волинська трагедія", а відповідальність за жертви покладалася на обидві сторони конфлікту. 

Ось як звучала та неточно передана цитата пана Камінського:

"Вшанування жертв Волинської трагедії, тобто обопільної етнічної чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою у 1943 році під час Другої світової війни на Волині - буде найважливішою історичною подією в 2013-му".

Матеріали "Історичної Правди", присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за темою "Волинська трагедія".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.