Спецпроект

Колекціонер мріє створити музей радянського мистецтва

Ідея відкрити музей радянського мистецтва належить колекціонерові і підприємцю Андрію Філатову. Він є творцем єдиного в Росії арт-фонду, чиї цілі та функції полягають у пошуку та купівлі вивезених за кордон творів мистецтва радянського періоду.

Про це пише aktualno.ru.

Всі твори, які фонду вдасться придбати (а це російські і радянські картини, малюнки та скульптури, створені в період з 1917 по 1991 рік), будуть ретельно вивчені. Також передбачається складання та видання каталогів паралельно з активною експозиційної роботою.

На думку Філатова, якщо колекція з часом стане значною, то з'явиться музей радянського мистецтва в Європі чи Азії.

Фонд планує купувати по 10-12 полотен на рік.

Андрій Філатов вважає, що радянське мистецтво є недооціненим. Спочатку радянське культурне надбання було приховано залізною завісою, а після падіння СРСР багато картин опинилися за кордоном і осіли в приватних колекціях. Світ досі не знайомий з творчістю таких художників, як Микола Фешин, Віктор Попков або Гелій Коржев, упевнений колекціонер. В інтерв'ю одному з федеральних видань Філатов розповів, що "Фешина знають в Америці, але не знають в Європі, наприклад, у Франції. Тому я вирішив видати каталог Фешина на французькій, тому що цей художник заслуговує, щоб його дізнався світ. Я щиро не розумію, чому ціни на роботи радянських імпресіоністів на порядок відрізняються від цін на роботи французьких. Якщо порівняти Кончаловського і Сезанна, різниця буде в 100 разів, хоча обидва - майже сучасники і писали в одному стилі. На мою думку, шедевральний Кончаловський має коштувати стільки ж, скільки середній Сезанн".

Принципова позиція Філатова - пропагувати радянське мистецтво там, де це можливо. Крім створення музею, в найближчих планах - організація пересувних виставок і в Росії, і за кордоном. Коллеціонер вже веде переговори з великим західним музеєм з приводу виставки картин Віктора Попкова, яких у колекції фонду набралося не менше п'ятнадцяти.

Крім того, в колекцію увійшло близько ста робіт з приватного зібрання самого Філатова, а нещодавно фонд поповнили ще три твори - картина Олександра Лактіонова "Лист з фронту", натюрморт Миколи Фешина "Ромашки" і макет-скульптура "Робочий і колгоспниця" Віри Мухіної.

Ще одним аспектом популяризації радянського мистецтва є видавнича програма. Її особливістю стане те, що книги про художників будуть виходити на декількох мовах. У тому числі російською, англійською, французькою та китайською.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.