Спецпроект

Ермітаж готовий передати Церкві 50 часток святих мощей

Директор Ермітажу приготував для Церкви список з 50 мощей, які музейники готові передати в храми і монастирі, але священики вимагають передати разом із частками і дорогоцінні мощехранительниці.

Про це повідомляє НТВ.

Михайло Піотровський, директор Ермітажу, стверджує, що саме це стало перепоною: "Все було вже обговорено, але при передачі мощей в Кремлі з'ясувалося, що разом з частками мощей повинні бути передані і мощехранительниці, що мають мистецьку цінність, і все в Москві застопорилося. І ми за ними зупинилися. Але все підготовлено до того, щоб це зробити".

Представники Церкви раніше говорили про те, що з музеїв давно слід було забрати насамперед мощі і чудотворні ікони - "тим більше що музеї часто зберігають чудотворні ікони, які по своїй художній цінності не так вже для них значимі, а мощі лежать десь там в шафах". Таку позицію висловив намісник Олександро-Невської лаври єпископ Виборзький Назарій.

Єпископ зазначив, що між музеями та Церквою є питання щодо належного зберігання святинь - за словами Назарія, деякі експонати подекуди досі зберігаються в ящиках часів революції.

В 2010 році Російська православна церква створила спеціальну комісію, завданням якої стали "питання діалогу та взаємодії з установами культури". Основна мета переговорів музейників і священиків - збереження культурної спадщини церкви.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.