Спецпроект

Топ-менеджер Британського музею прочитає лекцію в Києві

В Києві відбудеться зустріч із Ксерксом Мазда – головою відділу освіти та взаємодії з аудиторіями Британського музею в Лондоні, який прочитає лекцію "Бачення музею ззовні: потреби й очікування публіки".

Про це "Історичній Правді" повідомили у фонді "Розвиток України".

Зустріч відбудеться в рамках паралельної лекційної програми проекту "Динамічний музей" фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" та Національного художнього музею України за підтримки Британської Ради в Україні.

Лекція присвячена досвіду роботи з публікою одного з найуспішніших музеїв світу. За участі компанії Morris Hargreaves McIntyre (MHM) Британський музей провів широке соціологічне дослідження своїх відвідувачів з метою підвищення рівня взаємодії з публікою.

Результати дослідження допомогли розподілити публіку на певні категорії, зрозуміти їхню мотивацію - соціальну, інтелектуальну, емоційну, духовну, а також визначити моделі поведінки відвідувачів.

Вплив об’єктів колекції на глядача був описаний за допомогою алгоритму  "привернути увагу - залучити - міцно закріпити". Важливим результатом стало задоволення не лише  інтелектуальних потреб публіки, а й нове бачення емоційного впливу колекції.

Програма зустрічі:

10:30 – 11:00 – Реєстрація
11:00 – 12:20 – Лекція Ксеркса Мазда на тему "Бачення музею ззовні: потреби і очікування публіки"
12:20 – 13:00 – Дискусія. Модератор: Олеся Островська-Люта - куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культура" фонду Ріната Ахметова 
13:00 – 14:00
– Спілкування та обмін думками за кавою

Попередню акредитацію можна здійснити за електронною адресою: education@namu.kiev.ua . Координатор - Марина Скирда.

Час і місце: 25 січня 2013 року об 11:00 в Національному художньому музеї України (Київ, вул. Грушевського, 6).

Ксеркс Мазда – з 2005 року голова відділу освіти та взаємодії з аудиторіями (Head of Learning, Volunteers and Audiences) у Британському музеї (British Museum) в Лондоні.

1992 – закінчив Кембриджський університет, має ступінь доктора природничих наук в галузі хімії. 1992-2005 – очолював напрям доступу до колекцій у Музеї науки (Science Museum) в Лондоні.

Займається викладацькою і тренінговою роботою у Великобританії, а також у Туреччині, Словенії, Словаччині, Італії, США, Катарі, Ірані, Сирії, Індонезії. Читав курс для провідних музейних спеціалістів Індії за підтримки Уряду Індії.

Тренер і наставник майбутніх музейних керівників у Великобританії. Зовнішній екзаменатор університетських програм з музеєзнавства.

Дивіться інші лекції в рамках проекту "Динамічний музей":

"Сучасні тенденції музейної справи". Лекція Давіда Лордкіпанідзе.

"Сучасні європейських музеїв". Лекція Міхаіла Ґнєдовского

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.