Спецпроект

У Києві відбудуться Ханенківські читання

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків проводить наукову конференцію "Ханенківські читання-2013".

Про це "Історичній Правді" повідомили у Музеї Ханенків.

Захід присвячено нещодавньому ювілею від дня народження Варвари Николівни Ханенко (1852-1922) -– видатної української меценатки, колекціонерки, просвітительки, засновниці музеїв.

Доповіді учасників конференції присвячені темам життя та діяльності самої Варвари Ханенко та людей її найближчого особистого та ділового кола, а також, результатам дослідження складу та історії ханенківської колекції старожитностей і мистецтва.

Урочистим завершенням конференції стане презентація виставки "Сенс її життя. Варвара Ханенко – колекціонерка, благодійниця, музеєтворець".

Виставка є спробою реконструювати світ найважливіших особистих контактів Варвари Ханенко, а також її колекціонерських уподобань.

Зокрема, буде представлено твори та цілі збірки "Варвариної" колекції  ікони, українські народні килими та вишивки, порцеляна та скло українських та російських заводів, європейське та східне декоративне мистецтво,– які сьогодні належать іншим музеям міста.

До участі в проекті долучилися: Київський національний музей російського мистецтва, Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Національний художній музей України, Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара".

Конференція відбудеться 29 січня у приміщенні музею (Київ, вул. Терещенківська, 15), реєстрація учасників– з 09:30 до 10:00; початок роботи – о 10:00. 

Презентація виставки – о 17:00.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.