Спецпроект

У Києві відбудуться Ханенківські читання

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків проводить наукову конференцію "Ханенківські читання-2013".

Про це "Історичній Правді" повідомили у Музеї Ханенків.

Захід присвячено нещодавньому ювілею від дня народження Варвари Николівни Ханенко (1852-1922) -– видатної української меценатки, колекціонерки, просвітительки, засновниці музеїв.

Доповіді учасників конференції присвячені темам життя та діяльності самої Варвари Ханенко та людей її найближчого особистого та ділового кола, а також, результатам дослідження складу та історії ханенківської колекції старожитностей і мистецтва.

Урочистим завершенням конференції стане презентація виставки "Сенс її життя. Варвара Ханенко – колекціонерка, благодійниця, музеєтворець".

Виставка є спробою реконструювати світ найважливіших особистих контактів Варвари Ханенко, а також її колекціонерських уподобань.

Зокрема, буде представлено твори та цілі збірки "Варвариної" колекції  ікони, українські народні килими та вишивки, порцеляна та скло українських та російських заводів, європейське та східне декоративне мистецтво,– які сьогодні належать іншим музеям міста.

До участі в проекті долучилися: Київський національний музей російського мистецтва, Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Національний художній музей України, Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара".

Конференція відбудеться 29 січня у приміщенні музею (Київ, вул. Терещенківська, 15), реєстрація учасників– з 09:30 до 10:00; початок роботи – о 10:00. 

Презентація виставки – о 17:00.

Теми

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.