У Києві презентують книгу про іноземців у Галицькій армії

У Києві відбудеться презентація книги відомого львівського журналіста Олега Стецишина "Ландскнехти Галицької армії".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Видання досліджує таке маловивчене явище нашої історії, як військове найманство: у ній йдеться про австрійців, німців, поляків, росіян, чехів та євреїв, які воювали за незалежність України в лавах УГА.

За словами автора, досі вважалося, що загалом офіцерів-чужинців в УГА було кілька десятків, однак аналіз архівних документів та спогадів свідчить - насправді на захист Західноукраїнської Народної Республіки стало значно більше європейських солдатів.

"Хтось із них пішов до галицького війська добровільно, за покликом серця. Інші зголосилися "на роботу", бо за чотири роки Першої світової звикли до військових буднів, - зазначив Стецишин. - Були, очевидно, й такі, які пішли захищати ЗУНР, а потім і УНР із примусу, безнадії чи просто з авантюрних міркувань".

Історик понад три роки досліджував і вперше в історіографії систематизував біографічні дані офіцерів неукраїнської національності, котрі служили в Українській Галицькій армії.

Цікаву розповідь про життя та долю іноземних вояків УГА доповнюють унікальні документи, понад сотню рідкісних фото, здебільшого з приватних архівів, значна частина котрих раніше не публікувалася в Україні.

На презентації читачі зможуть поспілкуватися з автором, Олегом Стецишиним. Також виступлять історик, доцент КНУ імені Т. Шевченка Андрій Руккас та координатор благодійної ініціативи "Героїка" Павло Подобєд.

Модератор — доктор історичних наук, доцент КНУ імені Т. Шевченка Іван Патриляк.

Час і місце: середа, 23 січня, 18:00. Київ, книгарня "Є", вул. Лисенка, 3.

Книга "Ландскнехти Галицької армії" вийшла друком у видавництві "Часопис", яке спільно з Центром досліджень визвольного руху та мистецькою агенцією "Наш формат" реалізовує проект видання науково-популярної літератури з історії ХХ століття "Наш формат історії".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.