Спецпроект

В Афінах відкриється Музей газової промисловості

27 січня в Афінах відкриється перший промисловий музей грецької столиці - Музей газової промисловості, який демонструє ключову роль у розвитку Афін заводу з вироблення легкого газу (для освітлення), який працював з 1857 по 1984 рік.

Про це пише grekomania. 

 

Газовий завод був створений в столиці Греції після указу першого грецького короля Оттона. В ті роки було введено в експлуатацію і основне устаткування, більша частина якого, включаючи будівельні матеріали - від цегли до черепиці - були доставлені у Грецію на кораблях з Франції.

До початку ХХ століття всі головні вулиці Афін, а також багато магазинів, заводи і будинки міста освітлювалися цим газом.

На початку ХХ століття до заводу була добудована нова одиниця з вироблення водяного газу, а також третя за рахунком труба. Таким чином, газовий завод забезпечував енергією більшу частину міста аж до 50-х років минулого сторіччя.

За тиждень відвідувачі музею зможуть побачити своїми очима весь заводський процес з вироблення газу.

Грецька телевізійна мовна компанія (ЕРТ) надала в розпорядження Музею для показу великий архів документальних фільмів 50-х років, в той час як тривимірні зображення продемонструють відвідувачам роботу кожної заводської машини.

У свою чергу, учні професійно-технічного ліцею з району Агіон Анаргірон підготували карту всієї мережі освітлення грецької столиці кінця XIX століття.

Роботи з організації музею відбулися під керівництвом професора промислової археології Христини Агріантоні.

Вартість проекту - 300 тисяч євро.

Читайте також: "Як українці добували газ для СРСР"

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.