Спецпроект

У Росії стане на один музей Чехова більше

Будинок в Таганрозі, що належав родині Чехова, перетвориться на музей. Після реставрації та ремонту будівля, в якій сім'я прожила з 1874 по 1876 рік, стане частиною Таганрозького державного літературного та історико-архітектурного музею-заповідника.

Про це пише russkiymir.ru

Будинок на вулиці Рози Люксембург, 77 - єдина будівля в місті, яка належала сім'ї Чехових, в інших будинках, де вони жили, квартири були зйомні. Саме тут Антоша Чехонте, який навчався в гімназії, написав свої перші оповідання і послав їх до Москви братам для публікації у столичних виданнях.

"Відомо, що гімназистом Чехов випускав рукописний журнал з карикатурами "Заїка", написав комедії "Найшла коса на камінь" і "Недаремно курка співала" (вони не зберіглися) і почав створювати велику драму "Безбатченківщина", - розповіла начальник управління культури адміністрації Таганрога Олена Шелухіна.

У кімнатах буде відтворена обстановка сім'ї Чехових, а відвідувачі зможуть побачити родинні реліквії.

Антон Чехов народився в Таганрозі в 1860 році. За 26 років творчості він створив близько 900 різних творів, багато з яких стали класикою світової літератури. Наразі в світі налічується 12 музеїв А.П. Чехова.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.