Хасиди в США відсудили в Росії 50 тисяч доларів щодня за свій архів

Федеральний суддя в США постановив, що Росія має платити штраф у розмірі 50 тисяч доларів на день за небажання повертати рукописи і книги хасидського руху "Хабад-Любавич".

Відповідну постанову виніс суддя федерального районного суду США у Вашингтоні Ройс Ламберт, повідомляє Zman.

Ламберт раніше постановив, що манускрипти незаконно знаходяться у володінні Російської державної бібліотеки та Російського державного військового архіву.

У 2010 році цей же суддя розпорядився, щоб книги і рукописи були передані в посольство США в Москві або безпосередньо представникам організації "ХАБАД-Любавич". Росія тоді відмовилася виконати цю постанову.

МЗС Росії прокоментувало слова адвоката єврейської громади, який заявив, що для виконання рішення суду "ХАБАД" буде домагатися арешту бібліотеки Шнеєрсона на території США: "Якщо російське державне майно, не захищене дипломатичним імунітетом, буде арештовано в США, як того вимагає "ХАБАД", ми будемо змушені вжити жорстких відповідних дій".

При цьому Росія вже призупинила організацію виставок в США через побоювання арешту експонатів у відповідності з рішенням 2010 року.

"Бібліотека Шнеєрсона" - зібрання історичних документів, що належало Любавицькому рабину Йосипу Іцхаку Шнеєрсону. Частина колекції була націоналізована більшовиками в 1918 році і зрештою опинилася у фондах РДБ.

Іншу частину Шнеєрсон вивіз з Радянського Союзу, емігрувавши в 1930-і роки. 25 тисяч сторінок рукописів потрапили в руки нацистів, потім опинилися у Червоної армії і були передані в Російський державний військовий архів.

"Бібліотека Шнеєрсона" являє собою колекцію давньоєврейських книг і рукописів, зібраних рабинами єврейської організації Хабад в кінці XVIII століття на території сучасної Білорусії. Ця колекція є однією з релігійних святинь іудеїв. Зібрання Шнеєрсона нараховує близько 12 тисяч книг і 50 тисяч рідкісних документів, у тому числі 381 рукопис.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.