Спецпроект

СБУ передала до музейних фондів Буковини конфісковані раритети

23 січня співробітники управління СБУ в Чернівецькій області передали до державних фондів Чернівецького художнього та краєзнавчого музеїв 11 старовинних предметів, які мають культурну та історичну цінність, і за рішеннями суду були конфісковані в контрабандиста-іноземця.

Про це пише day.kiev.ua.

У серпні 2012 року на міжнародному автомобільному пункті пропуску "Росошани" прикордонники затримали громадянина Молдови за спробу незаконного вивезення за кордон предметів історичної спадщини. Старожитності, які іноземець приховав від митного контролю, були виявлені правоохоронцями в його автомобілі. За висновком державної мистецтвознавчої експертизи вони становлять культурну та історичну цінність.

Серед раритетів – ікона "Ісус Христос з головою Іоана Хрестителя та предстоячими" розміром 45х33 см, написана в техніці малярства на дереві у кінці XIX ст., та десять металевих наконечників до стріл, що виготовлені з металу методом литва, кування та шліфування у XIII-XV ст.

Ікона є непересічним зразком сакрального мистецтва кінця XIX ст. із рідкісним підбором персонажів, що робить її свого роду унікальною. Образ створений у підкарпатському регіоні, де були сильні балканські впливи.

Вилучені в контрабандиста наконечники стріл утворюють колекцію і визнані предметами археологічної спадщини. Вони мають історичну цінність як зразки озброєння населення України пізнього середньовіччя.

За рішенням Міжвідомчої ради з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей Міністерства культури України ці зразки національної старовини будуть зберігатися і вивчатися буковинськими фахівцями та поповнять музейні фонди краю.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.