Спецпроект

Музей Трипільської культури незабаром припинить існування

У Тальному Черкаської області незабаром припинить існування музей історії хліборобства, відомий у всій країні. Велика кількість експонатів, у тому числі і унікальних пам'яток трипільської культури залишаться без господаря. На фінансування закладу в районній адміністрації немає грошей.

Про це пише gazeta.ua.

Директор музею Вадим Мицик звільнився.

Тим часом київські археологи вже висловили готовність забрати найбільш цінні експонати в столицю.

"У 2006 році нас виселили з приміщення палацу графів Шувалових, нібито, щоб дати можливість будівельникам почати реставрацію палацу в рамках програми "Золота підкова Черкащини", - розповідає колишній директор Вадим Мицик. - Грошей на реставрацію постійно не вистачало. Палац розбомбили, а відновити не змогли. Так і кинули. Решта розікрали вандали ".

За словами Мицика, у нової влади грошей на музей і зовсім не було.

"Нам постійно обіцяли надати нове приміщення, зробити в ньому ремонт. 6 років годували обіцянками. У грудні забрали останні 42 тисячі і направили їх на будинок престарілих. Районна рада прийняла новий бюджет. Дав гроші на 2-місячне існування музею, щоб люди розрахувалися і стали на біржу. Єдиною згадкою про музей залишилася табличка на об'їзній дорозі за Тальне: "Trypilska kultura. Museum ", - зазначив Мицик.

Серед великої кількості трипільських експонатів у музеї зберігалися інші пам'ятники старовини: мідна козацька кварта ХVI століття з двома ручками, речі часів Київської Русі, римська і грецька кераміка.

Цінні експонати хочуть забрати в столицю київські археологи.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.