Спецпроект

Музей Трипільської культури незабаром припинить існування

У Тальному Черкаської області незабаром припинить існування музей історії хліборобства, відомий у всій країні. Велика кількість експонатів, у тому числі і унікальних пам'яток трипільської культури залишаться без господаря. На фінансування закладу в районній адміністрації немає грошей.

Про це пише gazeta.ua.

Директор музею Вадим Мицик звільнився.

Тим часом київські археологи вже висловили готовність забрати найбільш цінні експонати в столицю.

"У 2006 році нас виселили з приміщення палацу графів Шувалових, нібито, щоб дати можливість будівельникам почати реставрацію палацу в рамках програми "Золота підкова Черкащини", - розповідає колишній директор Вадим Мицик. - Грошей на реставрацію постійно не вистачало. Палац розбомбили, а відновити не змогли. Так і кинули. Решта розікрали вандали ".

За словами Мицика, у нової влади грошей на музей і зовсім не було.

"Нам постійно обіцяли надати нове приміщення, зробити в ньому ремонт. 6 років годували обіцянками. У грудні забрали останні 42 тисячі і направили їх на будинок престарілих. Районна рада прийняла новий бюджет. Дав гроші на 2-місячне існування музею, щоб люди розрахувалися і стали на біржу. Єдиною згадкою про музей залишилася табличка на об'їзній дорозі за Тальне: "Trypilska kultura. Museum ", - зазначив Мицик.

Серед великої кількості трипільських експонатів у музеї зберігалися інші пам'ятники старовини: мідна козацька кварта ХVI століття з двома ручками, речі часів Київської Русі, римська і грецька кераміка.

Цінні експонати хочуть забрати в столицю київські археологи.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.