Спецпроект

Франкфуртський Städel удостоєний звання "Музей 2012 року"

Німецькі мистецтвознавці присудили франкфуртському художньому музею Städel звання "Музей 2012 року", повідомила німецька секція Міжнародної асоціації художніх критиків (AICA).

Про це пише DW.de.

Обгрунтуванням експертного рішення стало те, що музейне зібрання було значно поповнено творами сучасного образотворчого мистецтва. Крім того, при розширенні території музею та експозиційних площ були успішно застосовані новаторські архітектурні та технічні рішення.

У 34 мільйони євро обійшлися роботи з реконструкції, які тривали три роки, та розширення музею Städel, який знову відкрив свої двері для відвідувачів у 2012 році.

Тепер площа оновленої на сучасний лад експозиції становить три тисячі квадратних метрів. Під внутрішнім двориком музею створена підземна галерея. Її округлі вікна нагадують ілюмінатори і розміщені на куполоподібній стелі, який із зовнішнього боку являє собою штучний пагорб в центрі зеленої галявини. Сад з вікнами на траві є ексклюзивною прикрасою території оновленого музейного комплексу.

Зібрання Städel - одне з найбільш значущих в Німеччині. Воно включає творіння таких всесвітньо відомих майстрів, як Альбрехт Дюрер (Albrecht Dürer), Лукас Кранах Старший (Lucas Cranach der Ältere), Клод Моне, Сандро Боттічеллі, Пабло Пікассо, Макс Бекман (Max Beckmann), Ернст Людвіг Кірхнер (Ernst Ludwig Kirchner) , Герхард Ріхтер (Gerhard Richter), а також багатьох інших.

Раніше звання "Музей року" присуджувалося Музею сучасного мистецтва (Museum für Gegenwartskunst) в Зигені і Музею замку Морсбройх (Museum Morsbroich) в Леверкузені.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.