Спецпроект

Маріупольський музей готується прийняти полотна Куїнджі

Маріупольський музей готується до зустрічі полотен земляка - художника ХІХ століття, Архипа Куїнджі. Як розповіла завідувачка маріупольського Художнього музею Тетяна Булі, полотна пейзажиста везуть в Маріуполь з Бердянського музею.

Про це пише donbass.ua.

"5 березня з Бердянського художнього музею ми збираємося привезти в наш художній музей дві роботи Архипа Івановича Куїнджі - ескізи" Веселка" та" Роща ", - розповіла Тетяна Булі. - Вони відносяться до періоду "мовчання" художника (з 1882 року до самої смерті в 1910 році Куїнджі не виставляє жодної своєї картини), який у нас уже представлений трьома роботами. Це пов'язано з тим, що ми продовжуємо розпочату в минулому році культурну програму по ознайомленню городян зі спадщиною нашого великого земляка. Минулого року ми виставляли його знамениту "Місячну ніч на Дніпрі".

Полотна художника жителі Маріуполя і гості міста зможуть споглядати всю весну, а потім роботи живописця знову повернуть в Бердянський художній музей.

"До речі, спадщина Куїнджі періоду "мовчання" досить велика - близько 500 живописних робіт і понад 500 графічних робіт. Незважаючи на те, що він не показував публіці в той період своїх творів, Куїнджі постійно експериментував в майстерні. Художник не датував своїх робіт, бо часто дуже важко встановити хронологічні рамки того чи іншого твору, адже навіть його друзі не могли вказати точні дати створення цих робіт", - розповіла Тетяна Булі.

Маріупольський художній музей - третя філія Краєзнавчого музею. Він був відкритий в 2010 році - в рік 100-річчя з дня смерті Архипа Куїнджі, ім'ям якого художній музей і назвали. Всього у фондах музею зберігається близько двох тисяч творів живопису та графіки, виробів з дерева та кераміки, у ньому дев'ять виставкових залів, а три з них присвячені життю і творчості Куїнджі.

Художник народився в селищі Карасівка (нині - в межі Маріуполя) в сім'ї бідного швеця в 1841 році. Будучи одним із найбільш знаменитих художників Російської імперії, він жертвував колосальні кошти на премії з пейзажного живопису. "Ілюзія світла була його Богом", - говорив про Куїнджі Ілля Рєпін.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.