Спецпроект

Франкфуртський музей представляє пам'ятки світової культури

У Німецькому архітектурному музеї (Deutsches Architekturmuseum) у Франкфурті-на-Майні в середу, 6 лютого, відкрилася виставка, що розповідає про об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Німеччині.

Про це пише dw.de.

Серед експонатів - виконаний з дерева макет церкви Святого Михайла в нижньосаксонському Гільдесгаймі, зведеної близько 1050 року. В експозиції представлені робочі екскізи абстрактних вітражів, виготовлених для знаменитого Кельнського собору відомим сучасним німецьким художником Герхардом Ріхтером. Відвідувачі можуть побачити також зразок плитки, що застосовувалася для облицювання побудованого в середині XVIII століття палацу Аугустусбург в Брюле (Північна Рейн-Вестфалія), металева шафка з колишнього сталеливарного заводу "Фельклінгер Хютте", побудованого в 1873 і знаходиться під охороною ЮНЕСКО як пам'ятник індустріалізації, чимало інших різноманітних експонатів.

У списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Німеччині значиться 37 найменувань. За кількістю таких об'єктів ця країна займає п'яте місце в світі, поступаючись Італії, Іспанії, Китаю та Франції. У число найбільш значимих пам'ятників входять Ахенський собор (VIII - IX століття), собор в Шпайєрі (XI століття), резиденція єпископа з парком і палацовою площею в Вюрцбурзі (XVIII століття), античні ворота Порта Нігра, кафедральний собор і церква Лібфрауенкірхе в Трірі ( I-III століття), монастир і надбрамна капела в гессенському місті Лорш (VIII-IX століття), пам'ятні місця Мартіна Лютера (Martin Luther) в східнонімецьких містах Айслебен і Віттенберг (XV-XVI століття).

Крім макетів, в експозиції представлені фотографії, картини та графіка, різноманітний інформаційний матеріал. Особлива увага приділяється проблемам збереження пам'яток Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в контексті сучасного розвитку міст і регіонів.

Виставка працює до 26 травня.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.