Спецпроект

Музей Шевченка оцифровує документи з життя поета. ФОТО

Національний музей Тараса Шевченка презентував проект "Віртуальний архів Шевченка". Навесні цього року оцифрований архів документів про життя і творчість українського поета і художника буде представлено широкому загалу.

Про це "Історичній Правді" повідомили у Національному музеї Тараса Шевченка.

В музеї Шевченка зосереджено архівні документи Т.Г. Шевченка, що стосуються найбільш вагомих віх його життя.

Мова йде про унікальні документи, які раніше не були представлені так широко - скажімо, метрична книга 1795 року із записом про народження майбутнього поета, прижиттєві видання з автографами автора, листування державних службовців в період заслання, постові відомості про караульну службу Т. Г. Шевченка в Новопетровському укріпленні (1852 р.), особиста справа Т. Г. Шевченка Канцелярії Імператорської Академії Художеств.

Оцифровають також справу Військового департамента "По отношению командующего Императорской главной квартирой, об определении на службу, за возмутительные соченения, художника Санкт-Петербургской Академии Художеств Шевченку рядовым с правом вислуги", справу канцелярії Чернігівського цивільного губернатора "По отношении Санкт-Петербургского оберполицермейстера об учреждении полицейского надзора за назначенім в Академики Тарасом Шевченком" тощо.

За словами головного зберігача Музею Юлії Шиленко, в музеї зосереджена велика колекція документів, лише невелика частина з яких представлена в експозиції.

"У нас є багато матеріалів, які доступні лише вузькому колу людей, а між ними є й унікальні: прижиттєві твори з автографами ("Гайдамаки"), метрична книга, рапорт в Академію мистецтв 22 березня 1845 р., тощо, - зазначила Шиленко. - Всі ці документи мають обмежений термін зберігання, вони зшиті у справи і не розшиваються. Саме тому наше завдання – зберегти їх та забезпечити доступ до них за допомогою оцифрування".

Ідея проекту "Віртуальний архів" виникла напередодні святкування 200-ої річниці від дня народження Шевченка, що відзначатиметься в 2014 році, і спрямована на "активізацію інтересу широкої громадськості, у т.ч. й міжнародної, у вивченні життя та творчості поета".

Проект реалізовується за підтримки програми і³ фонду Ріната Ахметова "Розвиток України",

Як зазначив генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус, на сьогодні перед музеєм стоїть завдання поступової його трансформації в науково-дослідний та популяризаторський центр.

"З появою сайту у нас з’явилася ідея віртуального музею, що дасть можливість популяризувати особистість Шевченка у всьому світі, - зазначив Стус. - А для цього вся шевченкіана має бути доступна для кожного в інтернеті".

Ознайомитися із новоствореним архівом можна буде за адресою www.museumshevchenko.org.ua. Що ж стосується оригіналів документів, вони будуть доступні відвідувачам музею на тимчасовій експозиції, яка також запланована в рамках проекту.

Для дотримання правильних умов оцифрування архівних документів, музейники використовуватимуть високоякісні професійні сканери, що не завдають шкоди оригіналам, пройдуть навчання у фахівців компанії-партнера "Електронні архіви України" з технологій розробки та інтеграції інтерактивних електронних ресурсів.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Шевченко"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.