Спецпроект

Музей історії Києва робить виставку картин про столицю

Музей історії міста Києва розпочав реалізацію "нового проекту розвитку муніципальної колекції творів про місто". Назва проекту: "Київ назавжди. Kyiv forever".

Про це пише architector.ua.

Основна мета виставкової частини проекту - представити твори класиків українського живопису, сучасних майстрів і молодих художників, присвячені Києву.

Обіцяють, що виставковий проект буде складатися з трьох окремих частин: перша представить роботи з фондів Музею історії міста Києва, друга - твори сучасних майстрів, а третя - роботи молодих художників.

Експозиції розмістяться на двох платформах: з 5 квітня в музейно-виставковому центрі Музею історії міста Києва (за адресою: вул. Б.Хмельницького, 7), де будуть представлені роботи "класиків та визнаних майстрів сучасності", і з 9 квітня в Київській міській галереї мистецтв "Лавра" на вул. І. Мазепи, 17 представлять роботи молодих художників.

Так, перша частина проекту, яка буде складатися з фондів Музею історії міста Києва - творів С.Шишко, В.Орловського, С.Світославського, Г.Світлицького, Ф.Коновалюка, О.Хвостенко-Хвостова, та інших майстрів, які довго залишалися недоступними для широкого загалу.

Друга частина спрямована на створення живописного новітнього літопису Києва за участю сучасних майстрів і молодих художників. Куратори виставки разом з визнаними художниками вже почали роботу над експозицією, але проект "залишається відкритим для участі всіх художників, чиї роботи відповідають певним критеріям".

До участі в проекті запрошуються художники, що працюють у різних техніках (живопис, графіка, інсталяції тощо) і мають роботи, присвячені українській столиці, тематика яких пов'язана з життям Києва, зазначають організатори.

До відкриття виставки обіцяють видати ще й каталог, до якого увійдуть усі художні твори, представлені у виставковому проекті.

Читайте також: "Екс-директори Музею історії Києва: "Музей хочуть розформувати"

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.